Голодомор, небачене страхіття,
Що холод навіває крізь роки,
Що серце кригою до
сліз стискає.
Й скорботу розливає навкруги.
Голодомор. Всього лиш тільки слово,
Але волосся піднімається з чола.
І постаті голодних й очманілих
Неначе йдуть до
нас із небуття.