Голодомор, небачене страхіття,
Що холод навіває крізь роки,
Що серце кригою до
сліз стискає.
Й скорботу розливає навкруги.
Голодомор. Всього лиш тільки слово,
Але волосся піднімається з чола.
І постаті голодних й очманілих
Неначе йдуть до
нас із небуття.
Кістляві руки тягнуться до хліба,
Уста шепочуть: “Боже, не
вини…“
І сотнями лягають у могили
Мого народу дочки та сини.
Старі , малі … За
що вони віддали
Свої надії, мрії та літа?!
За що вони голодні умирали
На
чорноземах косячи жита?
Голодомор . Московське лихоліття.
Це розпачу та відчаю
набат.
Вінок терновий і петля на шиї,
Якими наділив нас “старший брат ”.
Голодомор
– незагоєнна рана,
Яка пече неначе в оці сіль…
То Сталіну за “вільний дух”
данина,
То України вічний смуток й біль.
Забути ті часи не маєм права
Й жахливі
тридцять третього жнива
Хай будуть докором насильству й зраді,
Допоки наша
нація жива.
Автор: палагняк
Доброго дня, Юліє Григорівно! Мене звати Катерина, я редактор часопису "Розкажіть онуку". Натрапила в інтернеті на ваш сайт і побачила, що у вас багато цікавої та різнопланової інформації. Зараз наша редакція шукає авторів. Можливо ви маєте якісь напрацювання, якими можна поділитися на сторінках нашого видання? Наразі нас цікавлять розробки уроків за новою програмою, проекти у початковій школі, робота на канікулах, підготовка до школи. На жаль, на сьогодні ми не можемо обіцяти гонорар через скрутну фінансову ситуацію, але за взаємною згодою готові запропонувати наші сторінки для ваших розробок.
ВідповістиВидалитиЗ повагою, Катерина.
"Редакція освітянських видань"
Наш сайт: www.vdv.net.ua
Ми на Facebook : https://www.facebook.com/VseDlaVchitela/